Високий потенціал сфери переробки сільськогосподарської продукції використовується ще далеко не повністю и, зазначив віце-президент Національної академії аграрних наук України – в.о. директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, виступаючи із доповіддю «Перспективи розвитку переробки сільськогосподарської продукції у повоєнній Україні» на сесії Загальних зборів Національної академії аграрних наук України, яка відбулась 12 грудня 2024 року.

За його словами, частка валової доданої вартості виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів складає лише 5 %.

Детальніше

Що ж до потреб, то у ННЦ «Інститут аграрної економіки» порахували, що відповідно до норми висіву зернових культур щорічна потреба в насінні для посіву становить близько 1,2 млн т. Для посіву олійних культур щороку необхідно близько 300 тис. т насіння, а цукрових буряків — від 600 до 700 т.

Науковці наголошують, що нині вже майже половина сортів, зареєстрованих у Державному реєстрі сортів рослин України, — іноземної селекції. І їхня частка постійно зростає.

Детальніше

У 2024 році до України було ввезено іноземного насіння на $400 млн. У межах держави на таку ж суму здійснюється виробництво кондиційного насіння іноземної селекції, що фінансується іноземними компаніями. Отже в цілому насіння іноземної селекції продається на $0,8-0,9 млрд щорічно.

Такі розрахунки в коментарі AgroPortal.ua наводять в ННЦ «Інститут аграрної економіки».

За інформацією завідувача відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення інституту, члена-кореспондента НААН Олександра Захарчука, основними країнами, де закупається найбільше насіння, є Франція, США, Німеччина, Канада, Туреччина, Іспанія, Румунія, Угорщина. 

При цьому Франція, США, Німеччина — це країни з високорозвиненим селекційним і насіннєвим потенціалом, тоді як в Угорщині, Румунії та Туреччині знаходяться заводи з виробництва насіння, які належать великим транснаціональним компаніям.

Джерело: AgroPortal

Відповідно до норми висіву зернових культур (пшениця, ячмінь та жито) щорічна потреба в насінні для посіву становить близько 1,2 млн т, зокрема 100 тис. т кондиційного насіння — добазового, базового та сертифікованого, а також 5 тис. т добазового, базового та батьківських ліній.

Такі розрахунки в коментарі AgroPortal.ua наводять в ННЦ «Інститут аграрної економіки».

За інформацією завідувача відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення інституту, члена-кореспондента НААН Олександра Захарчука, для посіву озимої пшениці необхідно 1 млн т, ячменю — 150 тис. т, а жита — 16 тис. т.

Щорічна потреба в насінні для посіву ярих зернових становить близько 400 тис. т. При цьому, за інформацією Олександра Захарчука, насіння кукурудзи — 105 тис. т, ярої пшениці — 50 тис. т, ярого ячменю — 180 тис. т, вівса — 33 тис. т, а зернобобових (горох, квасоля) потрібно 50 тис. т.

Для посіву олійних культур щороку необхідно близько 300 тис. т насіння, зокрема: сої — 250 тис. т, соняшнику — 35 тис. т, озимого та ярого ріпаку — 5 тис. т.

Щорічна потреба в насінні для посіву цукрових буряків варіюється у межах 600-700 т.

Джерело: AgroPortal

Продовольство займає 60% в загальному експорті з України. Про перспективи на 2025 та про торгівлю з окремими країнами поділився думками академік Микола Пугачов - заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».

Миколо Івановичу, Ваше бачення та оцінка експорту продовольства на 2025 рік. Чи чекати новий рекорд і від яких чинників він залежить?

Головний підсумок аграрного експорту України за три роки повномасштабної агресії РФ на території України – вдалося не лише стабілізувати ситуацію, а й навіть наростити його вартісні обсяги за підсумками 2024 року.

Торік галузевий експорт на суму 24,6 млрд дол. США став другим за період незалежності нашої держави, поступившись лише рекордному показнику 2021 року у 27,7 млрд дол. США.

Детальніше

У 2024 році взаємна торгівля сільськогосподарською продукцією між Україною і Європейським Союзом становила майже 17,0 млрд дол. США. Це найвищий показник за часів дії Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, який на 3 % перевищив попередній рекорд 2022 року у 16,5 млрд дол. США. При цьому додатне для нашої держави сальдо становило близько 9,0 млрд дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

За його словами, головними європейськими партнерами для України минулого року були Іспанія, Польща, Нідерланди, Німеччина, Італія, Румунія, Франція та Бельгія.

Ці країни утворюють 80 % сумарного вітчизняного торговельного обороту агропродовольством з Європейським Союзом.

Детальніше

Зокрема у лютому 2025 року очікується здорожчання на подібні продукти, повідомила науковиця Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", Інна Сало для 24 каналу.

Експертка пояснила, що на динаміку цін на овочі істотно впливають такі чинники:

• оперативність;
• обсяги постачання;
• вартість зберігання та транспортування;
• підвищені тарифи на електроенергію для промислових виробників;
• ціни на пальне.

  Детальніше

Ціни на основні види хліба підвищилися майже на одну п’яту, повідомила науковиця "Інституту аграрної економіки" Світлана Черемісіна для 24 каналу.

Зокрема ціни наразі такі:

• пшеничний з борошна вищого ґатунку подорожчав до 51,91 гривні за кілограм (+17,8%);
• хліб пшеничний з борошна першого ґатунку – до 42,52 гривні за кілограм (+19,0%);
• хліб житній – до 45,12 гривні за кілограм (+20,6%).

  Детальніше

За даними Державної митної служби, у 2024 році в Україну було ввезено агропродукції на 7,82 млрд дол. США. Це на 9,7 % більше, ніж у 2023 році, коли імпорт агропродовольчої продукції склав 7,13 млрд дол. США, поінформував провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Богдан Духницький.

За його словами, країни – члени ЄС утримали торік свої позиції основного постачальника сільськогосподарської продукції до України.

У 2024 році вартість поставок з Євросоюзу збільшилася проти показників 2023 року у 3680 млн дол. США майже на 9 % і становила в підсумку 4006 млн дол. США. При цьому частка країн ЄС шостий рік поспіль перевищила половину вітчизняного імпорту агропродовольства і склала 51,3 %.

Детальніше

Характерною рисою 2024 року став початок відновлення Україною обсягів поставок сільськогосподарської сировини і готових харчових продуктів на світовий ринок. Вперше в умовах повномасштабної агресії рф на території нашої держави вітчизняним аграріям вдалося збільшити обсяги експорту продовольчої продукції, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

За його словами, навіть в умовах війни вітчизняні експортери продовжують ставити рекорди за обсягами поставок сільгосппродукції на зарубіжні ринки. За підсумками календарного 2024 року, знову зафіксовано найбільші в історії України обсяги експорту заморожених ягід та інших фруктів – 104 тис. т, який майже на 20 % перевищив рекорд 2023 року у 87 тис. т. Крім того, оновився рекорд закордонних продажів цукру – 750 тис. т.

Детальніше